ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ СПОРІВ КИЇВ
Вирішення конфліктних ситуацій, шляхом організації продуктивних переговорів між учасниками спору-це медіація. Нова законна послуга, що дозволяє позитивно вирішити більшість суперечок
Вирішення конфліктних ситуацій, шляхом організації продуктивних переговорів між учасниками спору-це медіація. Нова законна послуга, що дозволяє позитивно вирішити більшість суперечок
Вирішення конфліктних ситуацій, шляхом організації продуктивних переговорів між учасниками спору-це медіація. Нова законна послуга, що дозволяє позитивно вирішити більшість суперечок
Конфлікти, конфліктні ситуації, суперечки та їх вирішення – це все те, що нас оточує та супроводжує протягом життя. Наприклад, перший конфлікт у кожної людини трапляється, коли їй необхідно прокинутися вранці, щоб йти в дитячий садок, школу, на роботу або ранню ділову зустріч. Що ми бачимо – це конфлікт із самим собою. Як бути в ситуації внутрішнього боротьба емоцій та раціонального «потрібно»? Лише невелика кількість людей у світі може зробити паузу в цій «битві» на кілька секунд, зважити аргументи та замінити слова «потрібно» та «непотрібно» на продуктивне «я можу». А тепер перенесемося у площину соціальних взаємодій людей. А в цьому бурхливому океані емоцій, думок, інтересів, потреб, почуттів і надій, в який занурюємося виходячи з дому ми стаємо магнітом, що притягує конфліктогени соціуму і як нам не бути роздратованими, розчарованими, ображеними, агресивними і як, на жаль, стаємо співучасниками конфлікту. Чому саме співучасниками? Тому що не можна об'єктивно і достовірно стверджувати, що саме той, хто сказав образливу фразу, винний за того, хто похмуро глянув на нього і холодно привітався, а при цьому кожен з нас зайняв войовничу позицію, тим самим роздмухуючи полум'я конфлікту. Досягши певного соціального статусу (керівник, батько сімейства, бабуся, дідусь, вчитель у школі, лікар і т.д.) ми набуваємо так званого «ефекту статусу», він нам дає хибне відчуття, що наш ступінь експертності у всіх аспектах життя безумовний і не піддається сумнівам, навіть якщо це не відповідає реаліям. Що маємо? Знову конфлікт, суперечка та ситуація, яка визначає нам ролі протиборчих сторін. Підсумок наших тривалих конфліктів, розбіжностей, суперечок, чи то суперечка за заборгованістю банку за невиплачений вчасно кредит (борг перед банком), конфліктна ситуація керівника та підлеглого (трудові суперечки), непорозуміння між колегами, що породжує суперечку та конфлікт у трудовому колективі, у сімейному бізнесі, різні форми конфліктів у школі чи університеті, перераховувати немає сенсу, список буде не меншим ніж праці лауреата Нобелівської премії. На жаль, а може й на радість ми не можемо вплинути на кількість та глибину конфліктів навколо нас. Ми можемо навчитися вчасно вирішувати конфліктні ситуації, суперечки мирним шляхом не допускаючи їхнього нещадного апогею. Ви заперечите: конфлікт і мирний шлях вирішення конфлікту лежать на різних полюсах континууму і сама думка про їхнє поєднання для знаходження раціонального та продуктивного вирішення спірної ситуації або конфлікту суперечать здоровому глузду-це не можливо. Звичайно ж: банк мені не пробачить борг і не піде на поступки, мій директор у трудовій суперечці виявиться сильнішим і я з ганьбою буду звільнений, орендодавець нерухомості ніколи не піде на мої розумні докази, моя колишня дружина ніколи і ні на волосинку не поступиться у своїх претензіях на майно та дітей у шлюборозлучному процесі, декан мого факультету Конфлікти, конфліктні ситуації, суперечки та їх вирішення – це все те, що нас оточує та супроводжує протягом життя. Наприклад, перший конфлікт у кожної людини трапляється, коли їй необхідно прокинутися вранці, щоб йти в дитячий садок, школу, на роботу або ранню ділову зустріч. Що ми бачимо – це конфлікт із самим собою. Як бути в ситуації внутрішнього боротьба емоцій та раціонального «потрібно»? Лише невелика кількість людей у світі може зробити паузу в цій «битві» на кілька секунд, зважити аргументи та замінити слова «потрібно» та «непотрібно» на продуктивне «я можу». А тепер перенесемося у площину соціальних взаємодій людей. А в цьому бурхливому океані емоцій, думок, інтересів, потреб, почуттів і надій, в який занурюємося виходячи з дому ми стаємо магнітом, що притягує конфліктогени соціуму і як нам не бути роздратованими, розчарованими, ображеними, агресивними і як, на жаль, стаємо співучасниками конфлікту. Чому саме співучасниками? Тому що не можна об'єктивно і достовірно стверджувати, що саме той, хто сказав образливу фразу, винний за того, хто похмуро глянув на нього і холодно привітався, а при цьому кожен з нас зайняв войовничу позицію, тим самим роздмухуючи полум'я конфлікту. Досягши певного соціального статусу (керівник, батько сімейства, бабуся, дідусь, вчитель у школі, лікар і т.д.) ми набуваємо так званого «ефекту статусу», він нам дає хибне відчуття, що наш ступінь експертності у всіх аспектах життя безумовний і не піддається сумнівам, навіть якщо це не відповідає реаліям. Що маємо? Знову конфлікт, суперечка та ситуація, яка визначає нам ролі протиборчих сторін. Підсумок наших тривалих конфліктів, розбіжностей, суперечок, чи то суперечка за заборгованістю банку за невиплачений вчасно кредит (борг перед банком), конфліктна ситуація керівника та підлеглого (трудові суперечки), непорозуміння між колегами, що породжує суперечку та конфлікт у трудовому колективі, у сімейному бізнесі, різні форми конфліктів у школі чи університеті.