Вирішення спорів Україна, Київ
як і інші види переговорів мають структуру процесу, яка має певні етапи. Етапи дають можливість учасникам висловити своє бачення ситуації, виразити свої емоціїї що до певних непорозуміннь, зʼясувати точки зору на конфлікт, визначити теми для обговорення, обговорити власні та спільні інтереси учасників , вносити пропозиції та обговорювати варіанти рішень, погодження рішення виробленного самими учасниками, його документальне оформлення.
Процес медіації між учасниками спору може бути в форматі:
• індивідуальних зустрічей з кожною з сторін окремо
• загальної зустрічи всіх сторін
• змішаний формат ( загальна зустріч та за потреби медіатор її перериває на короткі індивідуальні сессії з учасниками для зʼясування питаннь необхідних для подальшого загального обговорення)
Медіатор за допомогою питаннь, що стосуються суті спору скеровує учасників на спільне обговорення ситуації та знаходження шляхів спільного порозуміння та знаходження варіанту вирішення . В разі коли емоції учасників починають перевішувати конструктивне обговорення предмету спору, завдання медіатора втрутитися та скеровати учасників на плідну співпрацю щодо вирівшення спору , а не на його ескалацію. Медіатор допомогає розкрити та обговорити всі питання , які розʼєднували сторони конфлікту, розібратися в обʼєктивності звинувачень один одного учасників, налагодити діалог спрямований на порозуміння та вирішення спору, обговорити та зрозуміти інтереси , потреби сторін та на їх основі напрацювати варіанти вирішення суперечки. Так , і це дуже важливо , а щє вожливо розуміння та бажання обговорювати шляхи знаходження такого рішення самими учасниками.
Гліб Марченко
Медіатор в своїй роботі керується перш за все неупередженнністю, нейтральностю, бажанням зрозуміти ситуацію за допомогою відповідних запитаннь учасникам та налагодженню корисної та продуктивної співпраці між сторонами спору для знаходження їми рішення. Тому можно стверджувати, що медіатор не визначає винних, не вирішує в односторонньому порядку суперечку, не пропонує своє бачення вирішення конфлікту, а сприяє сторонам самостійно вирішити конфлікт без покладання вини на одну з сторін.
Медіація перш за все спрямована на вирішенні ситуції , що призвела до конфлікту між людьми. Що важливо - це налагодження діалогу між конфліктуючими сторонами для плідної та позитивної співпраці , спрямованої на пошук взаємовигідного вирішення конфлікту. Здається таке не можливо, коли негативні емоції один до одного переповнюють учасників конфлікту, вартість спору для них вже не так важлива, як покласти провину один на одного, максимально завдати шкоди супротивнику. Але коли ми почнемо висловлювати своє бачення спору не для обвинувачення іншого , а для бажання зрозуміти один одного . Коли ми розуміємо, що є окремо люди та є окремо конфліктна ситуація і як, що її вирішити
взаємовигідно для кожного учасника, тоді зникає підгруття для конфлікту між людьми.
Що потрібно для того , що би зупинити своє рішення на виборі медіації , як дієвого методу альтернативного вирішення конфліктної ситуаціїї?
